Українці— нація героїв
Сценарій свята до Дня захисника України
Урочисто прибраний зал, державні символи України, книжкова виставка. Стіл, накритий вишитим рушником, на рушнику колоски, у вазі кетяги калини.
Звучить фонова мелодія.
Ведуча 1: Осінь. Пора радості та смутку, пора спокою і тривог, найбагатша, найщедріша пора. Свічками запалахкотіли берези, вбралися в золоті шати красені-клени, а осокори вже скинули своє золотисте вбрання.
Ведуча 2: Тихі, мрійливі, зажурені стоять ці осінні дні. Земля переливається всіма відтінками золота, а над нею синє, чисте, бездонне небо. І здається, ніби це знову, вже вкотре, прийшла до нас Прекрасна Діва Марія і знову розкинула над нами свій небесно-синій омофор-покров, щоб захистити нас.
Ведуча 1: 14 жовтня, у день святої Покрови Пресвятої Богородиці, водночас з Днем Українського козацтва та Днем української повстанської армії відзначається в нашій державі День захисника України.
Ведуча 2: Свято встановлено 14 жовтня 2014 року указом Президента України з метою вшанування мужності та героїзму захисників незалежності і територіальної цілісності України, військових традицій і звитяг Українського народу, сприяння дальшому зміцненню патріотичного духу у суспільстві.
Ведуча 1: Сьогоднішнє свято - це данина любові та поваги до захисника Батьківщини, до мужнього народу, що віками боровся за свою територію та незалежність.
В цьому святі – перемоги князів Київської Русі і Богдана Хмельницького, запеклі бої громадянської, визвольні змагання січових стрільців, української повстанської армії і переможні марші у Великій Вітчизняній війні, а також самовіддана оборона своєї землі на сході України в наш час.
Ведуча 1: В нашому заході беруть участь……………………………………..
(Запрошуємо до слова….
Ведуча 2: Все частіше ми звертаємося до наших витоків: історії країни, козацької вольниці, рідної мови. Звертаємося до минулого, щоб зрозуміти сучасне.
Корені нашої духовності — у минулому, коли була «ненька-мати — Запорізька славна Січ». Вона — праматір нашої державності і реальна військово-політична сила України, яка упродовж століть протидіяла спробам турецьких султанів, кримських ханів та польської шляхти поставити український народ на коліна.
Ведуча1: Для козаків Покрова була найбільшим святом. Цього дня відбувалися вибори нового отамана. Наші лицарі вірили, що свята Покрова охороняє їх, а Пресвяту Богородицю козаки вважали своєю заступницею і покровителькою. Козаки збудували також багато однойменних храмів та шанували особливо ікони Покрови.
(Пісня «Їхали козаки»)
Ведуча2: Українці не раз намагалися побудувати власну державу. Створений стараннями українських захисників у 1914 році легіон Українських Січових Стрільців поклав початок благородним змаганням західних українців за свободу.
Це були молоді хлопці. Кожен з них любив матір, рідний край, але понад усе бажав незалежності своїй Батьківщині. В боротьбі за волю славні сини України віддали найдорожче – життя. Тернистою видалася доля Січових Стрільців, серед яких 40% становила молодь. Були на їх бойовому шляху походи і поневіряння, лицарство і жертовність.
Ведуча 1: Восени і взимку 1914 року та навесні 1915 -го легіон успішно вів воєнні дії в Карпатах, а з 1917 року, коли Україні давався ще один шанс для незалежності, січові стрільці воювали в складі армії Української Народної Республіки.
Ведуча 2: І, не дивлячись на заборону, крізь довгі роки поневірянь і перекреслення своєї історії, народ не забув стрільців, наділив їх любов'ю, пошаною і великою зворушливою піснею, за одне виконання якої у брежнєвські часи можна було потрапити до в'язниці…
(Пісня «Ой у лузі червона калина»)
Ведуча 1: . Героями, захисниками України ми називаємо і тих, хто піднявся на захист рідної землі від фашистських окупантів у роки Другої Світової війни.
Учень: (слова в супроводі відеоряду)
Священна пам’ять в спадок нам дана
Вона вогонь незгасний запалила
Там, де солдатська вирита могила,
Де громом прокотилася війна…
Не владний час війни зітерти слід.
І вдячна Пам’ять вічно буде жити,
Як кров бійця, живі палають квіти
На тлі печальних мармурових плит.
Я в літаку і в танку не горів,
В атаках не дивився смерті в очі
Та пам’ять забувать моя не хоче
Невтішних в своїм горі матерів.
З кривавої жорстокої війни
Вони синів і досі виглядають,
До пожовтілих знімків припадають
Й пряде зажура пасма сивини…
Мій дід у сорок другому упав
На білий сніг,
Що чорним став від бою.
Моє життя він прикривав собою
Щоб я в шаленім вирі не пропав
Милує зір цвітіння біла повінь
Зігрій , надіє, радосте земна
Йдемо до обелісків , як на сповідь
І згадуєм полеглих імена.
(«Київський вальс» — гітара, музична школа).
Ведуча 2: Українська Повстанська Армія, яка постала в час Другої світової війни на землях Західної України як збройна сила проти гітлерівської та більшовицької окупації батьківських земель, теж обрала собі Пресвяту Богородицю за покровительку. Повстанці героїчно і жертовно боролися за Самостійну і Соборну Державу.
(Пісня «Зродились ми великої години»)
(На екрані— військові присяги різного періоду історії України)
Ведуча 1: Зверніть увагу, друзі: між першою і останньою присягами часовий відрізок — більше 100 років. Різні збройні формування, різні політичні переконання… Але лейтмотивом всюди звучать слова «боронити свою Вітчизну і бути готовим віддати життя за неї».
Ведуча 2: Бо саме це — почесне право і непорушний обов'язок кожного захисника України.
Ведуча1: 24 серпня 1991 року омріяна незалежність і свобода, здавалося, нарешті прийшли! Свої символи, своя, рідна українська мова, своя суверенна Держава, Конституція – все те, до чого ми йшли крізь століття, долаючи перешкоди.
Ведуча 2 : Та минуло 23 роки незалежності, і знову українці постали перед загрозою знищення своєї держави.
Після подій на Майдані активізувалися антиукраїнські сили на сході, які прагнули зламати європейський вектор держави.
Ведуча 1: Наш народ пишався тим, що у буремні 90-ті йому вдалося зберегти мир, на відміну від інших пострадянських республік. Але війна не обійшла нашу державу сьогодні. Країна охоплена війною. Справжньою. Реальною. Нехай її називають неоголошеною, але гинуть наші хлопці, «вантаж 200» отримують в усіх куточках України.
Ведуча 2: В цій неоголошеній війні вже загинуло понад 3000 воїнів. Серед них і наші земляки – Антон Маслій, Костянтин Рома, Руслан Батир, Сергій Гладкий. Вшануймо ж пам´ять усіх загиблих за свободу України упродовж всієї складної і суперечливої її історії хвилиною мовчання.
(Метроном)
Ведуча 1: Ті, хто побував на цій війні — небагатослівні. Кожного дня, щогодини Україна, завдяки таким чоловікам-відчайдухам, серед яких і наші славні земляки, відстоює право бути суверенною, єдиною державою. Щовечора ми молимося за їхнє здоров'я, а вранці поспіхом вмикаємо телевізор з надією, що саме сьогодні почуємо повідомлення про те, що скінчилися безсонні ночі під обстрілами там, на сході України.
Учень: (відеоряд)
Тут поранених називають трьохсоті
Тут загиблих називають двохсоті
Юнак здригається коли чує
Як його товаришів позначають цифрами
(Хто плаче за цифрами?)
І йому хочеться плакати від того
що не можна плакати
А мовчазний набундючений автомат
Тихо, як меч самурая
Щоразу глибше заходить йому в душу…
Ведуча 2: Повертаються захисники в рідну домівку на короткочасну відпустку. Але немає спокою в очах, палає тривога в серці. Бо вже завтра знову в дорогу, знову на схід. А там усе по-іншому: не шкільний дзвоник бентежить душу, а звук пострілу убиває тишу; не фотоспалах полохає погляд, а жахливі заграви вибухів засліплюють очі. Туди не хочеться, але треба. Треба заради майбутнього, заради дітей, заради України.
(Фрагмент відео або, можливо, виступ учасника АТО)
Ведуча 1: Тож хай Бог боронить наших захисників. Ми віримо, що дуже скоро всі вони повернуться додому, повернуться переможцями!
(Пісня «В той день, коли закінчиться війна»)
Учень: (відеоряд)
Я хочу лиш, щоб чоловічі руки
Не зброю обіймали, а коханих.
І щоб вони не танки вели в поле,
А борозну до щастя прокладали.
Хай дужі руки чоловічі,
Не порохом пропахнуть, а колоссям,
Хай у труді шукають щастя вічне,
Так в нашому народі повелося.
Ведуча 2: Ми чекаємо вас. Ми віримо у вас. Хай береже вас Господь, дорогі наші захисники!
Шановні друзі! З тематики сьогоднішнього заходу написано чимало книг. Ви можете ознайомитись з ними на оформленій книжковій виставці, а також у фонді нашої бібліотеки.
Спасибі за увагу, на все добре. |
