Захід починається віршем «Якби я була…»

Доброго дня, шановні друзі. Вірш,  який щойно прозвучав, я відчуваю як звертання до нас добре відомої всім присутнім Галини Панасівни Онищенко. Її вже немає серед нас, але залишились поетичні рядки, що розповідають про біль і радість, світлий сум і захоплення світом цієї людини. Галина Панасівна була добрим другом нашої бібліотеки, поки була здоровіша, активно відвідувала літературно-мистецьку вітальню і клуб шанувальників православної книги.  Активним читачем був і її чоловік  Юрій Антонович. Тому останнє засідання в цьому сезоні ми вирішили присвятити їх пам'яті.

Галина Панасівна народилася 5 травня        року в с. Пригарівці. Було важке дитинство без мами, яка рано померла,  війна, школа і захоплення вчительською професією. Цю професію і обрала юна Галя Бегма своєю долею, закінчивши Полтавський педагогічний інститут по спеціальності філологія та іноземна мова, а також додатково освоїла професію логопеда. З учительською працею пов'язане все її життя.

Темі материнства, родини присвячені кілька творів Галини Панасівни. Ми знайшли її оповідання, яке точно є автобіографічною розповіддю, змінене лише ім'я дівчинки.

(Звучить оповідання )

Ця ж тема звучить і у вірші «Жінкам-матерям присвячується».

(Звучить вірш)

(Кліп на пісню Летіла зозуля»)

Творчість Галини Панасівни — це спогади про дитинство, юність, рідні краї. Послухаймо ці поетичні рядки.

                                             (Звучать вірші)

З Юрієм Антоновичем Галину Панасівну єднали не тільки почуття. А й спільне захоплення піснею, творчістю. Він народився в Чапаєвці. Також пережив злидні, війну, повоєнне лихоліття. В 16 років, освоївши професію механізатора, поїхав на цілинні землі, де, в результаті нещасного випадку, втратив око.

Потім закінчив культосвітнє училище, працював музичним керівником і бібліотекарем, але більшу частину життя віддав роботі в редакції. Очевидно, це і було основним покликанням Юрія Антоновича. Бо якщо судити з трьох творів, які він подарував нашій бібліотеці, він володів потужним письменницьким талантом.

Тематика його творів — життя села в пореволюційні роки – розкуркулення, знищення справжнього господаря, а також морально-етичний вибір кожного з нас у непростих життєвих ситуаціях, вміння завжди залишатися людиною.

(Звучить оповідання «Святиня»

Пробував себе Юрій Антонович і у поезії. Свідченням цьому є саморобна збірочка «Передзвіння». Очевидно, любов до музики спричинила до того. Що вірші його дуже мелодійні, просяться на музику. Ось деякі з них:

(Звучать вірші)

(Сказати про вірші-присвяту один одному)

А зараз запрошуємо поділитись спогадами про цих непересічних особистостей.

(Солодкий стіл. Звучать спогади)